AI MOVA - Ти і я

Зустрелись, ніби випадково,
Дождь взмива мої старі сліди.
Ти мовчала, я читав у погляді,
Та що ховають справжні сни.
Світ крутився, як стара платівка,
Трохи зламана, та нині ма. І між пізно та простим залишся,
Я вперше вибрав не тікати я.
Ти і я, мені більше не не треба
Ти я, серед тиші неба
Я прошу, не відпускай, не відпускай, не відпускай
Ти я, навіть коли темно
Ти я, це все, що в мене
Я скажу тобі, моя, моя, ты моя.
Я учился не бояться боли, ховав свои страхи в слова.
Ты была моей волей, когда под ногами прерва жива.
Сколько раз я почти сдавался, розчинялся в чужих местах
Та любовь не питає можна, вона просто лишає знак
Ти і я, ми більше не треба, ти і я серед тиші неба
Я прошу не відпускай, не відпускай, не відпускай
Ти і я, навіть коли темно, ти і я.
Это все, что у меня есть, скажу тебе, моя, ты моя, ты моя.
Если вдруг будет снова холодно и замерзнуть наши мости, я найти тебя среди подыхов, где что верят в простые сни.
Букоханья неучные обещанки, не кино и неучный финал
Это когда я торгаю с твоего сердца, а оно отвечает так
Ты и я, мне больше не нужно, ты и я серед тиши неба
Я прошу, не отпускай, не отпускай, не отпускай 3